Hot Best Seller

Доки світло не згасне назавжди

Availability: Ready to download

Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачу Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. І саме тоді, коли, здавалося б, із конфлікту вже не виплутатися, Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини. За нестримним бажанням повернути колишнє життя Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.


Compare

Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачу Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. І саме тоді, коли, здавалося б, із конфлікту вже не виплутатися, Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з’являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини. За нестримним бажанням повернути колишнє життя Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.

30 review for Доки світло не згасне назавжди

  1. 4 out of 5

    Vira

    Отже, відгук. Чотирма словами — «Кідрук висадив мені мозок». Спочатку в одному значенні, а тоді в іншому. Тепер давайте по порядку. Постараюся без спойлерів, але [і це не властиво для мене] не обіцяю, що сховаю їх усі під відповідні теги. Я читала книжку у два підходи, по половині. Десь до 43 розділу (їх тут 107) я ще вела стандартні нотатки — перелік придирок. І десь перші 20 розділів я відверто дратувалася. Примітка для автора. Оскільки автор запевняє, що читає всі відгуки, хочу нагадати, що вгор Отже, відгук. Чотирма словами — «Кідрук висадив мені мозок». Спочатку в одному значенні, а тоді в іншому. Тепер давайте по порядку. Постараюся без спойлерів, але [і це не властиво для мене] не обіцяю, що сховаю їх усі під відповідні теги. Я читала книжку у два підходи, по половині. Десь до 43 розділу (їх тут 107) я ще вела стандартні нотатки — перелік придирок. І десь перші 20 розділів я відверто дратувалася. Примітка для автора. Оскільки автор запевняє, що читає всі відгуки, хочу нагадати, що вгорі на цій сторінці стоять тверді 5 зірочок із п'яти, але початкове враження все одно було сильне і важливе, тому я його все одно напишу. Так от. КІДРУК, ТИ ЗАБЕМБАВ СВОЇМИ ДЕТАЛЯМИ НА ПОЧАТКУ! На біса мені треба знати, куди переїхала мати головної персонажки в 1970-х, в якій послідовності ідуть підприємства, на яких працював її батько і кому в біса потрібні повні назви універів включно з номером (sic) факультету, — якщо до цих фактів немає взагалі ніякого звертання потім?! Я знаю, що починати розповідь тяжко. Який-небудь Ден Браун (простіть за згадку) завжди робить це однаково, від чого аж млоїть. Коли я прочитала оті «народився такого-то року… закінчив те-то тоді-то… влаштувався туди-то через стільки-то часу…», моя перша думка була: чувак, ти не вчишся. Ти вже мав би знати, що так не можна; шмат читачів нудить про це в коментарях. Не про технічні деталі і наукові підґрунтя — а саме про це. Навчися врешті подавати а) менше деталей, б) не в такому вигляді. Кінець кінцем, я-то знаю, що далі буде краще, і я по-любо́му дочитаю, а є ж люди, які не мучать себе дочитуванням, якщо після двадцяти сторінок ще не стало цікаво. Книжкам шкодить не те, що їх не дочитують, а те, що ці недочитувачі потім відмовляють знайомих дочитувачів навіть братися. Тим дужче я сердилась, що на презентації Макс розказував про те, яким буде наступний роман. (Сховаю це в спойлери, це таки краще від автора чути). (view spoiler)[Марс і справжня космічна фантастика — це буде дуже круто. Надзвичайно круто. Я коли про це почула на презентації, то вельми втішилась, що нічого не пила вдома перед виходом, iykwim. (hide spoiler)] І ось якщо цю таку крутезну задумку, в одній з моїх улюблених тем у літературі, такого старанного, коли йдеться про підготовку підґрунтя, автора, ця скотиняка-автор зіпсує точно таким же розхлябаним початком — та я… я… я не знаю, що зроблю! Ще один момент про деталі, який дуже мене роздратував — відсутність тих, які видавалися б важливими мені. «Холєра, чувак, — сварюся я, — які в тебе пріоритети?» Подумайте самі, що важливіше: знати, що фітнес-комплекс має саме три поверхи (або оті деталі, згадані вище), чи пояснити, якого дідька в нас кладовище називається Молодіжне? Фух. Виговорилася. Тепер решта. Страшенно важливий шмат читацького досвіду з цією книжкою — те, що я ходила на презентацію до того, як почала читати. По-перше, реальна історія, прочитана Максом у новинах, яку він переповів залу, вражає, чіпляє і відвішує щелепу. «Згадайте про цю історію, коли читатимете, щоб знати, що реальність здатна перевершити будь-яку вигадку» — хай недослівна, ця фраза просто дзвеніла мені в голові, і до початку читання, і коли я вже зрозуміла, чого саме в сюжеті вона стосувалася. Відчула себе зобов'язаною написати про це автору, тільки не знаю, чи він зрозумів, що я мала на увазі. Я не до того, що, мовляв, події в книжки здаються неправдоподібними, ні. У житті бувають ще й не такі збіги, я …знаю. Просто з цим нагадуванням від автора, кілька разів (у повному шоці від сюжету) і зупинялась на межі розділів і думала: бляха, от нехай це вигадка, і вона така шоковна, але якщо в житті ж іще крутіше буває — то що ж тоді справді буває? І перехоплює подих від крутості реального світу. Друге, що було важливе у презентації — наукове підґрунтя. Я підняла брови, побачивши в післямові лише перелік прочитаних автором книг на тему. А як же смачні деталі про те, як саме на основі прочитаного вибудувалась ідея роману? Натомість в післямові ніц, і якби я на презентацію не ходила, то б і близько не дізналась. А я вже привчена до детальних післямов. Бу. А тепер знову до порядку читання. В районі 23-го розділу я більш-менш вгамувалася, і цікавість перемогла. Вдруге взяла книжку до читання щось на 53-му, і вже не змогла зупинитися (хоча спати, робота, готуватися треба, і таке інше). Ще на початку я зауважила «неначеб» разом, пропущену кому перед «що» і те, що у слові «півно́чі» поставили наголос, а значить КСД на новий правопис ще не перейшли. І все. Далі не зауважила зовсім нічого, нічогісінько. Абсолютно без поняття, були там десь хиби чи не було — мені вже було не до того. Отже, анотацію ви читали й так. Є Індія, є Рута, в першої гине наречений, а друга виявляє, що може діяти у снах, як наяву. Те інше, що є в анотації («з’являються химерні тіні», «мерхне світло довкола дівчини», «кожен наступний сон стає дедалі темнішим»), — це настільки далекі, настільки збляклені метафори, що це капець. Ну тобто тіні там є, і світло мерхне, і сни згущуються, але назвати цю жесть словами «стає дедалі темнішим» — це як назвати картину Джорджоне «Юдита» милою дівчиною на фоні пейзажу. Важливе уточнення: я не читаю горорів і темної містики, не люблю і всіляко уникаю тему зомбі чи чогось такого, порівняння чогось-там у тексті з пащею Чужого не справило на мене враження. Ця книга зовсім не жахастик, але оскільки я назагал була не готова, то вона вдарила мене обухом по голові. (view spoiler)[Оці перемикання між снами і неснами, оці вималювані емоції з перших усвідомлень зміни минулого, всі діалоги, які веде Рута і які так чудово приміряються на мене як читачку — хоча за характерами і життям ми геть не однакові, оця згадка про змінену оцінку в журналі, коли я буквально сьогодні мала один-в-один таке ж відчуття, що хтось змінив без мене цифру 7 на 9, хоча я добре пам'ятаю, що було не так. Ті в біса точні описи того, як від переляку і недосипу вискакує серце і розвалюється тіло. Оті такі правильно невдалі спроби проїхатися ліфтом чи видзвонити Якова про молескін — ну бо вони і не мали б, і не могли б вдатися — і ниття від того, що я знаю, навіщо ритуал з ліфтом, а ті дурепи ні. Ніякого «жити їм лишалося менше двох годин». Одне «це була найбільша помилка у її житті», що можна поставити під сумнів… але… за розгляду обставин… таки, мабуть, правда. Але основне! Основне це кінцівка. Події наростають, пришвидшуються, вчинки людей страмбовуються у неймовірні послідовності — Тимофій же реально знає її тільки добу, з тексту не уявити, що ж коїться в його голові, якщо він наважується на таку авантюру, як увімкнути Varian і прооперувати дівчину, яку ти ніколи досі не бачив, яка несе повну хрінь, і через яку можна загриміти всерйоз і надовго (навіть якщо ти давно скнієш над її фотками, це ж зовсім інше) — і тоді, коли нарешті приходить кульмінація (яка могла б нею ще і не бути, бо ю невер ноу): Клац! І темрява. А тоді одразу на наступній сторінці — ЕПІЛОГ Оце бомба. Якщо подумати, то це не супернове або не властиве Кідрукові: так було раніше; історія про Марка, можна сказати, закінчилася десь так. Але там немає бомби. Там є повільне усвідомлення кінця на останньому реченні відповідного розділу. А тут є тільки клац, темрява, і бомба. (hide spoiler)] Так, мене накрило. На виправдання мене перед більш досвідченим читачами, які могли здогадатися, що станеться, — я читачка недосвідчена, я не здогадалася. Та що там казати, мене навіть близько не було! Отаке. Епілог теж влучний і гарний, залишив кращі відчуття, ніж у (дещо подібній) #НОІМ. І саме за це — 5 зірочок без вагань і попри зажований початок. Прикінцеві положення (бгг). Сподобалась нумерація розділів — влучно і гарно. Цього разу я також реально зацінила епіграфи; у попередніх книжках я цінувала, що вони підібрані, але вони особливо не зачіпали, а тут вони настільки влучно підходять до тексту, що аж мурашки. Мобільним застосунком не користувалась. Як Макс і казав, книжка цілковито самодостатня. Десь пізніше спробую і цей бік. Найбільше цікавить не так медіасупровід (хоч я й не надто знайома з описаними районами Рівного, але якось не дуже й обходить), як обіцяні оповідання-гілки сюжету. Має бути файно. PS. Дякую за нагадування триматися світла, а щоб тобі )) UPD. Поставила застосунок на емуляторі, почитала бічні оповідання. Переважне відчуття: «А, так ось воно як». Справді додало розуміння до тексту тільки одне з них; решта теж, але не так щоб я справді хотіла це знати до. Та й таке.

  2. 4 out of 5

    Oleh Rybak

    Якби не затягнуті перші 100-150 сторінок, то книга без нарікань. Звісно це звичайна зав'язка історії, нічого особливого. У "Не озирайся і мовчи" куди краще обіграно. Історія варта уваги.

  3. 5 out of 5

    Hanna Kuzyo

    Фантастичний трилер з драматичними вивертами сюжету тримає в напрузі постійно. Думаю, що кожен з нас колись та й думав про можливість змінювати минуле з огляду свого досвіду - виправляти помилки, правильно поступати в певних ситуаціях, десь промовчати, десь відповісти інакше. В суто науково-фантастичному аспекті ця тема змальована в творі Айзека Азімова "Кінець Вічності". Але Кідрук - не Азімов, і це добре :) Він близький сучасній українській молоді - тут все так просто і зрозуміло. Українські р Фантастичний трилер з драматичними вивертами сюжету тримає в напрузі постійно. Думаю, що кожен з нас колись та й думав про можливість змінювати минуле з огляду свого досвіду - виправляти помилки, правильно поступати в певних ситуаціях, десь промовчати, десь відповісти інакше. В суто науково-фантастичному аспекті ця тема змальована в творі Айзека Азімова "Кінець Вічності". Але Кідрук - не Азімов, і це добре :) Він близький сучасній українській молоді - тут все так просто і зрозуміло. Українські реалії, гуртожитки, школи, квартири, вулиці, екзамени і вчителі, мобілки та соцмережі, сленг, настрої... Школярка з Рівного, впадаючи у сновидіння, здатна змінювати реальність. Все має свої наслідки і чим більше втручання, тим більша ціна. Куди її заведе це вміння і на що вона готова, аби впорядкувати своє життя. Я думаю, що книги такого ґатунку в українській літературі потрібні, перш за все для того, щоб молодь читала. Великий плюс - це інтерактивність! Є безктоштовний додаток до книги, на сторінках розкидані символи, ви скануєте їх і заглиблюєтесь більше в місця та сюжет. Це необов'язкові додатки, але дуже цікаві. Ну і плейлист від автора просто чудовий. Я особисто не фанат такого стилю, проте отримала задоволення від прочитання. Люблю книги із напруженим динамічним сюжетом читати для відпочинку замість фільмів чи серіалів. Приємно, що Кідрук не голослівний у своїх вигадках - він усе ставить на основу наукових фактів та гіпотез. І хоча загальний тон твору більше містичний, ніж науковий, проте це не пуста вигадка, а навіть досить пізнавальний твір. Як біологу, мені було цікаво! І ще - після того, як дочитала (вночі, ясна річ), вперше за багато місяців було лячно засинати самій :) Однозначно рекомендую молоді - школярам, студентам. Начитані любителі класичної літератури напевно не зацінять, тому вважайте.

  4. 5 out of 5

    Андрій Гулкевич

    Доволі гарний роман із оригінальною ідеєю. Вступ дещо затягнутий, однак він глибше вводить нас у сюжет. Використання мобільного додатку робило процес читання доволі цікавим. У певній мірі, цю книгу вважаю присвятою гурту Iron Maiden, тексти з їх пісень були єдиними епіграми у книзі. Завершення роману не розчаровує. Не зовсім геппі енд, але й не чорний фінал. Не сподобалося зображення роботи слідчого, оскільки в сучасних реаліях така поведінка слугувала б, щонайменше, підставою для догани, а тако Доволі гарний роман із оригінальною ідеєю. Вступ дещо затягнутий, однак він глибше вводить нас у сюжет. Використання мобільного додатку робило процес читання доволі цікавим. У певній мірі, цю книгу вважаю присвятою гурту Iron Maiden, тексти з їх пісень були єдиними епіграми у книзі. Завершення роману не розчаровує. Не зовсім геппі енд, але й не чорний фінал. Не сподобалося зображення роботи слідчого, оскільки в сучасних реаліях така поведінка слугувала б, щонайменше, підставою для догани, а також зіграла б на користь сторони захисту. Потішила історія з ліфтом, яка взята, точно не пам’ятаю, здається з міської легенди з Японії.

  5. 4 out of 5

    Mariana

    Так як Стівен Кінг наводить темряву на штат Мен, Макс Кідрук взявся за рідне Рівне :) Книга сподобалась, читається запоєм - нереально відірватись. Кінцівка в стилі Макса - невизначена, але оскільки в цій книзі дещо прояснилась кінцівка попередньої, це інтригує. Всім любителям полоскотати собі нерви - рекомендовано))

  6. 5 out of 5

    Petro

    Мобільний додаток (навіть без тексту) вже заслуговує на 5-ку, особливо обкладинка. Історія цікава, герої не "картонні", єдиний мінус - діри у світі починають лататися аж з 333-ї сторінки. Особливо порадувала поява Марка із Не озирайся і мовчи. Будемо надіятись що у наступному романі (або через один) боти (view spoiler)[не витягнуть Руту зі сну, як і Рута не витягла Марка. (hide spoiler)] Мобільний додаток (навіть без тексту) вже заслуговує на 5-ку, особливо обкладинка. Історія цікава, герої не "картонні", єдиний мінус - діри у світі починають лататися аж з 333-ї сторінки. Особливо порадувала поява Марка із Не озирайся і мовчи. Будемо надіятись що у наступному романі (або через один) боти (view spoiler)[не витягнуть Руту зі сну, як і Рута не витягла Марка. (hide spoiler)]

  7. 4 out of 5

    Marguerite

    Ура, ура! Саме такого Кідрука я чекала - коли моторошно, страшно, мурашки по шкірі, але хочеться читати далі) Чи не в перше в книжці чимало пішло тим шляхом, яким мені хотілося, навіть якщо не на 100% я тому рада). Наприклад я б теж змінила шпалери)) Тому для мене хід думок Рути та її так званих змін у минулому був зрозумілим, на відміну від жіночих персонажів у Жорстокому Небі. Мені сподобався Тимофій Русецький, і я дуже рада, що саме він таки допоміг або принаймні спробував їй допомогти. Я дума Ура, ура! Саме такого Кідрука я чекала - коли моторошно, страшно, мурашки по шкірі, але хочеться читати далі) Чи не в перше в книжці чимало пішло тим шляхом, яким мені хотілося, навіть якщо не на 100% я тому рада). Наприклад я б теж змінила шпалери)) Тому для мене хід думок Рути та її так званих змін у минулому був зрозумілим, на відміну від жіночих персонажів у Жорстокому Небі. Мені сподобався Тимофій Русецький, і я дуже рада, що саме він таки допоміг або принаймні спробував їй допомогти. Я думаю він таки нормальний чувак, не зважаючи на маленькі власні еее способи розслабитися, він нікому не завдає шкоди. Прикро було дивится як від Рути відвертається сім'я, і хоч я не схвалюю її вихід з ситуації, як втім і сама Рута, не уявляю як діяти в такій ситуації. Також прикро як зіпсувалися стосунки між сестрами,тобто в них була причина, особливо якщо дивится зі сторони Інді, і потім усі недомовки і почуття. Але все ж таки, Інді не повірила Руті, коли та до неї приїхала. Русецький повірив, не одразу звичайно, але він повірив, а Інді зіграла ображену, хоча по логіці або власним бажанням хотілося б, щоб у складних ситуаціях рідні допомогали, а не відверталися. Почала читати просто так, без особливих очікувань, але зачепило. Дійсно схоже на історію Аарона Ернандеса, про яку було згадано на презентації)) Під час прочитання виникло декілька запитань: Чому Ілля, після повернення вів себе нормально, а Яків Демидович ні? Чи означає це, що Чорнай теж був трохи особливим чи що різні люди по різному реагують? Але ж це не просто зміна минулого, це реально з того світу.. Ну і звичайне банальне: Що ж сталося з Рутою? І Марком?) До речі, думаю, що якби Рута таки доїхала на ліфті комбінацію, вона б потрапила до світу руїні чи то пак до світу води, замість Марка, відповідно зникла б з реального життя, а не впевнена, що це б означало, що Марк повернеться. Хотілося б звичайно хеппі енду і для Рути і для Марка, але життя не завжди хеппі енд. Теоретично, якщо у світі Рути не має тіней і темряви, то в неї ситуація краща, ніж у Марка. Такий собі пост-апокаліптичний світ, роби собі що хочеш і харчуйся консервами. Це поки не з'являться інші. Є інша ідея, треба знайти якогось засудженого вбивцю/маньяка і заставити ввести комбінацію на ліфті. Таким чином, можливо Марк повернеться, а засуджений не велика втрата і покарання за одно...Щоправда це можливо ще більше ускладнить спання особоливим, але усі в темряві і так не дуже дружньо налаштовані, правда ж?

  8. 5 out of 5

    Yuliia Koshyk

    #ДокиСвітло — книга, щодо якої доречно вжити слово "об'ємна". Її сюжет розгалужується в окремі оповідання, можна побачити локації — будинки та вулиці, де відбуваються події; поспілкуватись з персонажем. Історія наповнена конкретними назвами справжнього міста, але, зізнаюсь, якщо спочатку така точність автора у зображенні локації захоплювала, то пізніше почала втомлювати: я не знаю того міста, хоч назвіть мені двісті вулиць у ньому. Для мене це пусті слова. Мені достатньо знати, що герой кудись п #ДокиСвітло — книга, щодо якої доречно вжити слово "об'ємна". Її сюжет розгалужується в окремі оповідання, можна побачити локації — будинки та вулиці, де відбуваються події; поспілкуватись з персонажем. Історія наповнена конкретними назвами справжнього міста, але, зізнаюсь, якщо спочатку така точність автора у зображенні локації захоплювала, то пізніше почала втомлювати: я не знаю того міста, хоч назвіть мені двісті вулиць у ньому. Для мене це пусті слова. Мені достатньо знати, що герой кудись пішов, а не вдаватись у деталі, куди він там повернув і на якому роздоріжжі вигулькнув. ⠀ Якщо не брати цей момент до уваги, то решта мене затягнула. Дивовижний та моторошний світ по той бік снів, можливість змінити минуле; швидкість, з якою Рута скочується у прірву непорозуміння з іншими людьми — їй співчуваєш, за неї хвилюєшся; можливість пізнати глибше деяких героїв — це захоплює, робить історію особливою. Такої, якої ще не було. Я на 99% була впевнена, що книга мені сподобається. Що не буде такого розчарування, як з "Де немає бога". Так і сталося! Історії, у яких розгортаються мотиви снів, інших реальностей, зміни минулого — майже завжди для мене хороші і я заплющую очі на багато різних факторів, які б в іншому контексті виділила недоліками😏 . А тут ще й новинка від українського автора! Скажу ще від себе: той факт, що я була на презентації книги, допомагає краще читати цю книгу. Текст іде інакше — час від часу ловиш себе на думці: "Ось воно! Він про це казав!".

  9. 4 out of 5

    Аня Остапчук

    Книга незвична, а з цікавинками. Покажу вам у каруселі, також спробую відзняти розгорнуті ший відео огляд🎬про це згодом. ⠀ З перших сторінок мені не пішло, але я продовжувала читати і недаремно. Давайте спершу розкажу, чому спочатку мені не зайшло? 💁‍♀️мені здавалось, що я дивлюсь передачу «Стосується кожного». Сімейні трагедії, важкі долі і все у такому роді. Але якщо у вас буде терпець як у мене тоді починається все найцікавіше! ⠀ Читається легко, історія має цілком лінійну структуру, жодних перест Книга незвична, а з цікавинками. Покажу вам у каруселі, також спробую відзняти розгорнуті ший відео огляд🎬про це згодом. ⠀ З перших сторінок мені не пішло, але я продовжувала читати і недаремно. Давайте спершу розкажу, чому спочатку мені не зайшло? 💁‍♀️мені здавалось, що я дивлюсь передачу «Стосується кожного». Сімейні трагедії, важкі долі і все у такому роді. Але якщо у вас буде терпець як у мене тоді починається все найцікавіше! ⠀ Читається легко, історія має цілком лінійну структуру, жодних перестрибувань в хронології чи місці дії. Такий маневр відверто сподобався, оскільки текст не «перегружений» зайвими лініями і деталями. Рута головна героїня усвідомлює, що її сни незвичні. Між цим ого скільки подій переживає дівчина. Сни загрожують життю Рути, і змінюють реальність, а ще там темнота, а у ній живуть... 😈розказувати не буду, бо зараз вам розкажу і цікаво не буде. Історія тримає до кінця негірше телевізійного трилера. ⠀ 🙌🏻Книга, яка ховає такі цікавинки, як таємні руни, відкривши які ти маєш змогу прочитати детальніше про того чи іншого персонажа, чи подивитися де відбувається подія. Круто! Так що мобільний додаток був приємним бонусом. ⠀ 🤘🏻А ще автор слухає відмінну музику, скажу я вам. Багато цитат Ірона Майдера. ⠀ 🤔Що наступне порекомендуєте почитати з творчості Кідрука? Бо тут я новачок.

  10. 5 out of 5

    Volodymyr

    Не планував брати цю книжку, але в Книгарні Є кожна 5-а безплатно, тому ... :) Ще одна доволі посередня книжка. Дуже затягнутий початок, для кожного героя досьє з датою народження не потрібне. Хоч епілог і згадує про "наукове підгрунтя", його не так багато щоб відести твір до технотриллерів, найкраще тут підійде жанр "містика". Персонажі були не з тих яким хотілось співпереживати. До цікавих моментів можна віднести референс до попереднього твору (НОІМ), це вийшло непогано.

  11. 4 out of 5

    Olena

    Одна з найкращих, найцікавіших книг, які доводилося читати. Прекрасний, захоплюючий сюжет який тримає у напрузі до самого кінця роману. Від хвацько закрученого, на цікаву мені тематику сновидінь сюжету я просто в захваті. Сучасний стиль написання украінськоі книги заглиблює в сьогодення украінськоі молоді, передає іі почуття і особливості життя. Недарма ця книга є кращою в рейтингу BBC-2019.

  12. 4 out of 5

    Mykola

    Чудова книжка, як завжди просто неможливо відірватись поки не дочитаєш...

  13. 5 out of 5

    Катерина

    Хух Кідрук Ну все Догрався Більше ніколи ні-ко-ли не читатиму твоїх книг!😡 ⠀ Ну от як так можна, що вже в котрий раз ти просто виносиш мозок своїми історіями?! От скажи мені, будь ласка, як після ЦЬОГО можна спати? ⠀ Я не читала ні анотації, ні чужих відгуків. І тому кожна сторінка ставала справжнім відкриттям. Початок історії заінтригував. І коли моментами здавалася, що ось все вирішується і налагоджується, то лише перегорнувши один аркуш, все ставало догори дриґом. І кожен наступний поворот в історії м Хух Кідрук Ну все Догрався Більше ніколи ні-ко-ли не читатиму твоїх книг!😡 ⠀ Ну от як так можна, що вже в котрий раз ти просто виносиш мозок своїми історіями?! От скажи мені, будь ласка, як після ЦЬОГО можна спати? ⠀ Я не читала ні анотації, ні чужих відгуків. І тому кожна сторінка ставала справжнім відкриттям. Початок історії заінтригував. І коли моментами здавалася, що ось все вирішується і налагоджується, то лише перегорнувши один аркуш, все ставало догори дриґом. І кожен наступний поворот в історії мав все більше наслідків. Було стільки несподіванок, що я пів роману прочитала з виряченими очима 😲. І коли я гадала, що вже аж такого бути не може, то Кідрук доводив, що ще й як може бути. ⠀ Найбільшою інтригою звичайно, що була розв'язка історії. І хоч це зовсім не детектив, але думки, що буде в кінці не відпускали мене до сну. А дочитавши, я відкинула від себе книгу зі словами "ох і ненормальний", та не могла ще довго зімкнути очей.🥺 ⠀ З інтерактивного додатка мені найбільше сподобалися оповідання, які доповнювали історію та чат з героєм, який повернувся з уже відомого для нас роману (спойлер: він мені ще досі пише! і отримувати об 11 ночі ці повідомлення аж ніяк не весело!)😱 ⠀ Хух Кідрук Ти крутий!🔥⠀ Тому пиши, а я буду чекати на нові історії. І обов'язково прочитаю все, що ти напишеш.

  14. 5 out of 5

    Olesia

    Книга крута! Чимось схожа на НОІМ, але ще краща 😍

  15. 5 out of 5

    Юля Білоус

    хороша моторошна книжка. Про майже-дорослу Руту з майже-дорослими життєвими проблемами. Про сни і реальність, про реальність в снах і те, що в кінці кінців ти вже не знаєш, де реальність, а де сон. Мені особливо моторошно читалося, бо маю схожі з Рутою сни -дуже реалістичні і з відчуттями, коли обпечена уві сні нога потім пів дня болить чи цілий день болить голова і піднуджує, бо уві сні ти їхала в розпеченій маршрутці, а там хтось напахнився дешевими солодкими парфумами а-ля освіжувач. Тож дочи хороша моторошна книжка. Про майже-дорослу Руту з майже-дорослими життєвими проблемами. Про сни і реальність, про реальність в снах і те, що в кінці кінців ти вже не знаєш, де реальність, а де сон. Мені особливо моторошно читалося, бо маю схожі з Рутою сни -дуже реалістичні і з відчуттями, коли обпечена уві сні нога потім пів дня болить чи цілий день болить голова і піднуджує, бо уві сні ти їхала в розпеченій маршрутці, а там хтось напахнився дешевими солодкими парфумами а-ля освіжувач. Тож дочитала і цілий день ношуся з думкою, що може сни це не тільки сни а таки інша реальність нашого життя? інший вимір? інший всесвіт? інше щось?... Книжка трохи затягнута на початку і занадто прискорена в кінці, але то таке - чисто моє враження:) ніби дивишся фільм спочатку у сповільненому режимі а потім різко пришвидшуєшся і це трохи вибиває з рівноваги. Кінцівка зовсім "не моя", бо не визначена, але я так розумію - це в автора така фішка просто: закінчення в стилі Кідрука, яке зовсім і не закінчення а натяк на продовження. Ну і є в книжці моменти відверто неправдоподібні. В мене таке відчуття, що автор їх зумисне там вписав, бо дуже вже вони кидаються в очі на фоні детальних описів всіляких процесів з біології, нейробіології, фізики і інших точних наук. І, до речі, цих описів багацько і вони таки детальні, я здалася і не читала їх - все одно нічого з того не розуміла, хе-хе... Відкриттям для мене став мобільний додаток, в якому за картинками з книжки завантажувалися мапи і плани міста, будинки, де живуть головні герої, додаткові історії про події, які ніби і не мають значення для сюжету, але значно доповнюють його. Ооо, і чат з Марком - хлопчиком, що загубився і, я так розумію, є головним героєм зовсім іншої Кідрукової книжки, - взагалі круто! Це друга прочитана мною книжка автора, і от вміє він так закрутити і затягнути, що хоч-не-хоч, а прийдеться купляти книжку про Марка, бо мені ж тепер спокою не дає та історія з ліфтом (згадана в цій книжці і залишена без будь яких пояснень чи логічного завершення). Коротше - отакі от сумбурні враження. Пішла гуглити про книжку ще щось цікавеньке, бо кажуть - Кідрук на презентаціях багато про неї розповідав:)

  16. 5 out of 5

    vhatos

    Загалом склалося суперечливе враження від цієї книги. Сюжет не є оригінальним, автор намагався зобразити можливість зміни минулого окремими особами у сні, довести існування паралельних реальностей та їх взаємного впливу. Розповідь трохи затягнута, особливо на початку. Протагоністка, школярка Рута потрапляє у халепу, оскільки через сильне алкогольне сп'яніння, стала жертвою згвалтування з використанням безпорадного стану її хлопцем. Для мене трохи дивно, що юна героїня зранку зовсім не зауважила Загалом склалося суперечливе враження від цієї книги. Сюжет не є оригінальним, автор намагався зобразити можливість зміни минулого окремими особами у сні, довести існування паралельних реальностей та їх взаємного впливу. Розповідь трохи затягнута, особливо на початку. Протагоністка, школярка Рута потрапляє у халепу, оскільки через сильне алкогольне сп'яніння, стала жертвою згвалтування з використанням безпорадного стану її хлопцем. Для мене трохи дивно, що юна героїня зранку зовсім не зауважила слідів статевого акту, адже вона, ніби, не вела настільки безладного статевого життя. Через небажану вагітність у Рути починаються серйозні проблеми, вона не здає ЗНО. Пізніше її хлопець вчиняє ДТП, у якому гине наречений її сестри Рути, убивають шкільного вчителя. Ну а потім відбуваються дивні сни і зміна минулого. Загалом цікаво. Автор показує, що навіть позитивні зміни у минулому не усувають усіх негативних наслідків, але й призводять до нових небажаних подій. Можна багато взнати про місто Рівне і певні наукові теорії щодо людської свідомості.

  17. 4 out of 5

    Viacheslav

    На жаль, це перша книга Максима, яку я прочитав. Але, після цього, я виправлю це недорозуміння =)

  18. 4 out of 5

    Myroslav Ivasckevych

    Що сказати. Мій улюблений автор вкотре не підвів та подарував цікаву історію Та ще й великий бонус - інтерактивний додаток до книжки.

  19. 5 out of 5

    Vlad2001

    Ця книжка дуже дивовижна, але я читав його аж 3 тижні!!! Але того варта!

  20. 5 out of 5

    Nina Matveichuk

    Я щойно дочитала і просто в шоці, як це було класно! Так, читаючи, здригаєшся від неочікуваних звуків, і так, можливо спочатку трохи "затягнуто", але це напевно, щоб компенсувати історію далі, особливо закінчення... Тут без спойлерів, беріться за книгу і зрозумієте, про що я. Кідрук - браво!👏👏👏👏👏

  21. 4 out of 5

    Taras Romanchuk

    Не найкраща книга Кідрука. Задумка твору хороша: коли в житті головної героїні, Рути, все іде шкереберть, вона виявляє здатність змінювати минуле. Проте, не безкоштовно. Про це Рута дізнається потім, коли потрібно змінити минуле ще раз. Дівчина переконалася, що в неї є два варіанти: залишити все як є, при цьому назавжди посваритись із сестрою, або скористатися своєю суперздібністю і дорого за це заплатити. Рута робить свій вибір, і до кінця твору ми спостерігаємо за тим, до чого він приводить. То Не найкраща книга Кідрука. Задумка твору хороша: коли в житті головної героїні, Рути, все іде шкереберть, вона виявляє здатність змінювати минуле. Проте, не безкоштовно. Про це Рута дізнається потім, коли потрібно змінити минуле ще раз. Дівчина переконалася, що в неї є два варіанти: залишити все як є, при цьому назавжди посваритись із сестрою, або скористатися своєю суперздібністю і дорого за це заплатити. Рута робить свій вибір, і до кінця твору ми спостерігаємо за тим, до чого він приводить. Тому так, задумка хороша, але стосовно її реалізації є декілька зауважень. Книга схожа на якусь підліткову драму із відповідною проблематикою. ЗНО, небажана вагітність, стосунки з хлопцями, - так, для сімнадцятирічної героїні це проблеми, але іноді складається враження, що автор надто драматизує. Через це зав'язка сильно затягнулася, десь на добру третину книги. Також не завжди зрозуміла мотивація героїв, коли вони замість того, щоби відверто поговорити, провести ревізію звинувачень і спробувати зрозуміти одне одного, лише погіршують конфлікт, заглибившись в себе. Крім того, особливо разюче кинувся в очі епізод із "Пкай", розписаний на дві з половиною сторінки. Під час цієї сцени відчувається іспанський сором упереміш із обуренням. Головна героїня просто неприродньо тупить. Зрозуміло, що автор намагався описати: дівчина метушиться, і тим самим відбирає в себе дорогоцінні секунди, щоби врятуватися. Проте, цю сцену можна було обіграти якось по-іншому. Не так болісно для читачів. Що можна відзначити з позитиву, то це те, що попри обсяг, книга легко читається. Сюжет хоч і затягнутий, але не пробуксовує. Цьому сприяє і стилістична майстерність автора. До прикладу, трапляються такі хороші конструкції, як "архіпелаг стендів", або "думка промайнула перед внутрішнім зором". А ще авторський неологізм "малоайк'юшні". Так як Кідрук до всього ще й популяризатор науки, то він чудово розуміється в її актуальній проблематиці, і вміло експлуатує її білі плями. Тому для поціновувачів це хороша можливість поєднати дозвілля із пізнанням чогось нового. А, можливо, й самостійно продовжити заглиблення в тему після прочитання. Тут однозначно плюс. Кілька слів про додаток. Ще прочитавши анотацію, я зрозумів, що книга навряд чи мені зайде. Але наявність мобільного додатка мене підкупила. Насправді ж, нічого особливого. Додаткові розділи можна було би помістити в кінець книги, фотографії локацій - безпосередньо як ілюстрації в тексті, а чат з одним із героїв і анімована обкладинка - це не більше, ніж прикраса. Сама ідея з додатком непогана, але її варто розвивати: додати 3D-моделі, надати можливість "віртуально прогулятися" вулицями Рівного, чи ще щось подібне. Щоб і додало яскравості сприйняття, і при тому неможливо було би помістити у книгу. Як на мене, роман радше розрахований на людей старшого шкільного і молодшого студентського віку.

  22. 5 out of 5

    Юля Вандзак

    Роман Кідрука "Доки світло не згасне" як і інші романи автора легко і швидко читається.  Книга, як на мою думку, є продовженням книг "Не озирайся і мовчи" і "Зазирни в мої сни". В даній історії ми дізнаємося подальшу долю Марка і навіщо ж насправді комбінація цифр, яку потрібно вводити в ліфті.  Я завжди була і буду противником ворожби і будь-якогось містичного втручання в життя людини. Прочитавши роман, я лише підтверджую свої думки. Змінивши перебіг подій, ми ніби покращуємо життя людині, робимо Роман Кідрука "Доки світло не згасне" як і інші романи автора легко і швидко читається.  Книга, як на мою думку, є продовженням книг "Не озирайся і мовчи" і "Зазирни в мої сни". В даній історії ми дізнаємося подальшу долю Марка і навіщо ж насправді комбінація цифр, яку потрібно вводити в ліфті.  Я завжди була і буду противником ворожби і будь-якогось містичного втручання в життя людини. Прочитавши роман, я лише підтверджую свої думки. Змінивши перебіг подій, ми ніби покращуємо життя людині, робимо їй ведмежу послугу, а сам "творець" попадає під вплив темних сил. Автор змістовно висвітлив життя і світосприйняття підлітків. Читаючи книгу, пригадувала свої підліткові роки і готувалась до того, що мене може чекати з моїми хлопцями. Хоча маю надію, що мене такі ситуації можуть оминути, якщо я намагатимусь чути власних дітей. Роман "Доки світло не згасне" має вже логічне завершення, хоча знову в моїй голові виникло багато запитань. Чи прийде Рута до тями? Як складаться життя всіх повернених з потойбічного світу людей? Кідруку вдається заінтригувати читача, таким чином, напевне, він збільшує кількість читачів власних книг. Книга сподобалась. Раджу.   Згорнути

  23. 5 out of 5

    Натали Кухаренко

    Після "Не озирайся і мовчи" затягнула не так сильно. Не було ефекту "Кідрук відпусти поспати". Крута історія, проте я забагато чула на презентації і бачила спойлери у сторіс автора. Але читати варто. Продуманий додаток. Піктограми швидко спрацьовують. Уявлення про місце дії і деталі з життя персонажів.

  24. 4 out of 5

    Nataliia Kucher

    Ще одна захоплююча книга Макса Кіндрука, яку я прочитала на одному подисі. Вдале поєднання реалістичних побутових проблем та наукової фантастики у снах. Зачепило наростання проблем Рути та "логічне вирішення" непосильної стресової ситуації. Подальший перебіг подій із поверненням в минуле у снах є доволі символічним - багато людей в реальному житті не можуть пройти стадію заперечення і закривають очі на правду. Цікавим був досвід поєднання читання з додатковими опціямт з мобільного додатку. Завдя Ще одна захоплююча книга Макса Кіндрука, яку я прочитала на одному подисі. Вдале поєднання реалістичних побутових проблем та наукової фантастики у снах. Зачепило наростання проблем Рути та "логічне вирішення" непосильної стресової ситуації. Подальший перебіг подій із поверненням в минуле у снах є доволі символічним - багато людей в реальному житті не можуть пройти стадію заперечення і закривають очі на правду. Цікавим був досвід поєднання читання з додатковими опціямт з мобільного додатку. Завдяки цьому текст видавався багатшим та змістовнішим. Деякі персонажі краще розкривалися. Однозначно рекомендую до прочитання!

  25. 4 out of 5

    Kate

    Прочитала за пару днів, проковтнула. Закінчення в стилі МК. Але щось не дозволило поставити 5 зірочок. Серед трьох творів на "цю" тему: ЗУМС, НОІМ і останньої, в Доки світло.. найнижчий бал. Можливо, автору досить муляти тему снів, мозку і темної сторони? Хоча, звісно, це захоплює з головою. Єдина втіха-прояснилася доля Марка, за яким я дуже сумувала. І, до речі, в "Доки світло..." жоден герой не викликав емоцій симпатії, співчуття. Таке собі рівне споглядання за їхніми сованнями. Sorry.

  26. 4 out of 5

    Kostiantyn Maiboroda

    «Ось це мій Кідрук… та це ж крутіше за Кінга… ось так треба… нарешті… дочекався!..» Це слова, які спливали у голові під час прочитання нової книги Макса Кідрука Max Kidruk «Доки світло не згасне назавжди». Для мене це та сама книга, на яку я чекав ще з «Зазирни у мої сни» та попередніх книжок Макса. І дочекався. Зрозуміло, що з 2016 року виріс я, виріс і автор і тому я дуже вдячний Максові, що наш рух читача і письменника вперед дійшов якоїсь паралелі, на якій мої і Макса смаки зустрілись, і завдя «Ось це мій Кідрук… та це ж крутіше за Кінга… ось так треба… нарешті… дочекався!..» Це слова, які спливали у голові під час прочитання нової книги Макса Кідрука Max Kidruk «Доки світло не згасне назавжди». Для мене це та сама книга, на яку я чекав ще з «Зазирни у мої сни» та попередніх книжок Макса. І дочекався. Зрозуміло, що з 2016 року виріс я, виріс і автор і тому я дуже вдячний Максові, що наш рух читача і письменника вперед дійшов якоїсь паралелі, на якій мої і Макса смаки зустрілись, і завдяки цьому я насолоджувався книгою на усі 100%. «Доки світло не згасне назавжди» — наукова фантастика, але це та фантастика, де під час читання ти балдієш від того, як логічно все можна пояснити за допомогою науки. Балдієш від якості історії. Звичайно, у тексті є припущення та художні спрощення, але завдяки загальній якості тексту ти віриш і їм, або не звертаєш уваги, бо кредит довіри до автора вже вибудувався з перших сторінок книги. Якщо б мене спитали, про що книга, я б відповів – про те, про що мріють усі люди на землі – це можливість змінити щось у минулому. Щось таке, від зміни чого тобі сьогоднішньому стане краще. Щось погане, щось не таке, яким би воно мало бути. Мрії про умовний спосіб життя. Ця книга про те, що наслідки будь-якої твоєї дії завжди формуватимуть твоє майбутнє. І про те, що минуле незмінне, і треба жити сьогоднішнім днем. І коли їм живеш, варто пам’ятати – що б ти не зробив, ти все робиш правильно, бо інакше вже не буде. Для тих читачів, які люблять відсилки автора до інших власних творів – саме у цій книзі цього буде вдосталь. Не розкриватиму, але трохи натякну – згадайте зниклого безвісти хлопця в одній з попередніх книг. Застосунок доповненої реальності з самого початку мною сприймався як данина сучасності та бажання привернути більше уваги до книги, але у передмові Макс пояснив, що це треба заради кращого занурення у текст і задля нелінійності сюжету; тому вже під час прочитання я впевнився, наскільки це корисно – мати візуальні образи і додаткові тексти, що розповідають про життя і дії персонажів «закадровим голосом». На завершення напишу – браво, Максе, дякую за книгу і гарного тобі туру! Бо щось мені підказує, що не дарма у «Доки світло не згасне назавжди» ти залишив ще той кліфхенгер! Звичайно, рекомендую!

  27. 4 out of 5

    Nata Koval

    Тепер детальніше. Перше і важливе: книга «Доки світло не згасне назавжди» не є прямим продовженням «Не озирайся і мовчи». Вона радше є дотичною. Якщо ви плануєте прочитати обидві книги, почніть з «НОІМ». Але обидві читаються і самостійно. Хоч певний шарм в камео героїв «НОІМ» в #ДокиСвітло, безумовно є. Загалом, ця книга мені більше сподобалась, аніж ні, але сподобалась менше, ніж попередні книги @maxkidruk. Три головні плюси роману: (1) знов цікаво, легко, моторошно й навернуто; (2) знов щось вс Тепер детальніше. Перше і важливе: книга «Доки світло не згасне назавжди» не є прямим продовженням «Не озирайся і мовчи». Вона радше є дотичною. Якщо ви плануєте прочитати обидві книги, почніть з «НОІМ». Але обидві читаються і самостійно. Хоч певний шарм в камео героїв «НОІМ» в #ДокиСвітло, безумовно є. Загалом, ця книга мені більше сподобалась, аніж ні, але сподобалась менше, ніж попередні книги @maxkidruk. Три головні плюси роману: (1) знов цікаво, легко, моторошно й навернуто; (2) знов щось всередині колихається від того, що так сучасно пишуть в твоїй країні і твоєю мовою (ні-ні, це не ура-патріотизм, а просто усвідомлення того, що дехто в країні все ж не застряг у середньовіччі й жлобстві); (3) мобільний застосунок, який дає: інтерактивну обкладинку (справляє враження, визнаю), фото-карти місць, де відбуваються певні події книги і, оце, власне, найкрутіше, чотири доповнення до основної історії. Доповнення не обов‘язкові, але цікаві, і, якщо ви трохи ку-ку, в контексті книги створюють дивний ефект - ніби ви про це якось знаєте, хоч в книзі цього і нема. Не сподобались мені теж три речі: (1) трошки затягнуто, можна було б мати менше всіх тих «ітерацій»; (2) забагато було того моторошного «світу», від чого, як на мене, він втрачає моторошності; (3) намагання науково пояснити химерні явища - по-перше, раціоналізація вбиває страх, а по-друге, саме наукове пояснення в трилері викликає скепсис. Але поза тим, це знов якісний сучасний український роман!

  28. 5 out of 5

    Vasyl

    Роман мені не сподобався. Жанр - наукова фантастика. Написано в стилі Стівена Кінга. Містика, змішана з реальним життям. ⠀ Саме фантастична складова доволі цікава. Враження зіпсувала реалістична частина. Головна героїня - 17-річна дівчина. Місцями мені хотілося її прибити. Мабуть, коли тобі вже за 30, ти по іншому сприймаєш вчинки та проблеми підлітків. ⠀ Образ Рути - еталонний варіант підлітка. Коли ти ще толком нічого не можеш і не знаєш, але тобі видається, що ти - це центр, навколо якого все оберта Роман мені не сподобався. Жанр - наукова фантастика. Написано в стилі Стівена Кінга. Містика, змішана з реальним життям. ⠀ Саме фантастична складова доволі цікава. Враження зіпсувала реалістична частина. Головна героїня - 17-річна дівчина. Місцями мені хотілося її прибити. Мабуть, коли тобі вже за 30, ти по іншому сприймаєш вчинки та проблеми підлітків. ⠀ Образ Рути - еталонний варіант підлітка. Коли ти ще толком нічого не можеш і не знаєш, але тобі видається, що ти - це центр, навколо якого все обертається. Твої проблеми самі важливі, тебе ніхто не здатен зрозуміти, батьки нічого не розуміють, всі поради тупі, бо ж твоя ситуація унікальна, зрозуміла тільки тобі. Цей егоїзм змушує тебе робити помилку за помилкою, вони накопичуються і виплутатися стає все важче і важче. Життєвого досвіду бракує, а попросити про допомогу... ні-ні, навкруг же ніхто нічого не розуміє. ⠀ Кінцівка взагалі мене розчарувала. Враження, що закінчувати вже треба, а як це зробити, невідомо. От і вийшло, «аби як». ⠀ Я не рекомендую читати цю книжку!

  29. 5 out of 5

    Сергій Мартинюк

    думаю, все вже сказано і написано про новий роман @max.kidruk, усі його літературні достоїнства, тяглість до сформованої авторської манери, сюжетну вигадливість та синхрон з цифровою сучасністю. я лише підтримаю все вище перелічене) втім, додам і дещо своє. наразі, Макс, особисто для мене, найкінематографічніший автор в Україні. #докисвітло цілком могло б стати новим добротним проектом @netflix, чи, до прикладу, першим крутезним українським науково-фантастичним серіалом. в новій книзі Макса знайшл думаю, все вже сказано і написано про новий роман @max.kidruk, усі його літературні достоїнства, тяглість до сформованої авторської манери, сюжетну вигадливість та синхрон з цифровою сучасністю. я лише підтримаю все вище перелічене) втім, додам і дещо своє. наразі, Макс, особисто для мене, найкінематографічніший автор в Україні. #докисвітло цілком могло б стати новим добротним проектом @netflix, чи, до прикладу, першим крутезним українським науково-фантастичним серіалом. в новій книзі Макса знайшлося місце і конфлікту поколінь, і цікавим науковим розвідкам, і мандрам часом (майже!), і Рівному з його добре знайомими мені вулицями, і черговою сходинкою до творення власного всесвіту. це якщо вкрай коротко. дуже фірмовий баланс між масовою літературою і літературою нішевою, перетворює книги МК на щось майже феноменальне для укрсучліту. одним словом, рекомендую - Кідрук надихає!)

  30. 4 out of 5

    Nataliia Krynytska

    Ну, «Кладбище домашних животных» на минималках. Да, невозможно оторваться и да, мне нравятся много деталей в повествованиях. Зачем приложение, я не понял, все те истории можно было убрать или добавить в книгу. Фото города, такие виды есть в любом городе Украины. Ну и в целом сама история не впечатлила так, как это было с «Де немає Бога». Хотя персонажи вроде прописаны хорошо, но не хватает убедительности и мотивации.

Add a review

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Loading...
We use cookies to give you the best online experience. By using our website you agree to our use of cookies in accordance with our cookie policy.